Вербний бізнес на Волині

5 Июн

Враховуючи те, що, у порівнянні з іншими країнами світу, Україна витрачає надзвичайно багато теплової енергії, тенденції в альтернативній енергетиці змушують учасників ринку шукати нові можливості та створювати нові потужності з виробництва тепла. Так звана «газова голка», а також політична та воєнна складова «газового питання» змушують дедалі частіше замислюватись над перспективою альтернативних видів палива, одним із яких є енергетична лоза.

Саме про переваги та «підводні камені» вербного бізнесу розповів експерт у галузі альтернативної енергетики, керуючий партнер ТОВ «SalixEnergy» Костянтин Богатов.

Вербний бізнес – як база для побудови альтернативної енергетики

З його слів, основа вербного бізнесу полягає в неефективності теплокомунального господарства і надто високих цін на основне паливо – газ. Окрім цього в так званих «газових питаннях» є політична та воєнна складова, які також додають неабиякої цікавості і стимулу до пошуку альтернативи.

«Фактично, основний економічний ефект будь-якого альтернативного виду енергетики визначається у порівнянні з базовими джерелами та ресурсами. Що це означає?

Коли ми порівнюємо паливо, виготовлене з енергетичної лози, з цінами на газ, то й виходить, що собівартість першого варіанту значно нижча. Тому це вигідно, у першу чергу, інвесторам», — каже Костянтин.

На Волині 100 тисяч гектарів землі, яку не використовують в жодних цілях

Тож, виходячи із вищесказаного, сам по собі вербний бізнес – це ніщо інше, як база для побудови альтернативної енергетики.

До слова, згідно із різними оцінками, в Україні від 5 до 8 мільйонів гектарів земель не використовується. Це трапляється в силу поганої якості ґрунту, занедбаності, деградації сільського господарства тощо. Лише на території Волині — понад 100 тисяч гектарів землі, яку не використовують в жодних цілях. Найбільша кількість таких ділянок є в Любомльському та Шацькому районах.

Сьогодні згідно з програмою головного управління Держземагентства Волині відібрали близько 16 тисяч гектарів землі на території області, придатної для вирощування енергетичної лози. На основі конкурсних процедур її готові передати інвесторам.

Це землі абсолютно непридатні для ведення аграрного бізнесу, адже вихід зернових та овочевих культур з таких полів не дають ефективності – «що вклав, те й віддав». Відповідно, для аграріїв такі землі інтересу не становлять.

А от вирощування енергетичної лози на цих же територіях демонструє чудовий результат, тобто сміливо можна назвати таке використання земельних наділів раціональним.

Також вербний бізнес позитивно впливає і на наповнення місцевих бюджетів, адже це і певні податки, і заробітна плата людям. До прикладу, до польових робіт можна залучати місцеве населення, а це – додаткові робочі місця.

Через таку от занедбаність ці землі протягом 15-20 років не обробляли та не удобрювали. Відповідно, вона деградувала, поросла чагарниками.

Вимоги до вирощування енергетичної лози

Все що завгодно може рости де завгодно. Питання у тому, якою ж буде майбутня врожайність. Основна вимога для досягнення хорошого результату – це волога. Бо верба – дуже вологолюбива рослина. Тому клімат Волині та Рівненщини ідеально підходять для вирощування енергетичної лози. А коли є волога, то достатньо всього лиш 1 % гумусу для того, аби рослинка знайшла собі потрібну кількість поживи.

Чи допоможе енергетична лоза «зіскочити з газової голки»?

«Мені хотілося б сказати, що верба вирішить усі проблеми економіки, але, мабуть, проблему «газової голки» не можна ліквідувати одним рішенням. Але лоза може дати стимул з точки зору переходу на альтернативну енергетику, тобто, згідно із розрахунками енергетичної асоціації, до 20-25% використання газу можна замінити джерелами біопалива. У кожному регіоні цей показник може бути різним. Окрім того, верба – це місцева культура. Але завдяки їй четвертину «газової голки» ми точно знімемо», — продовжує розповідь експерт.

Також він зазначив, що як перспективу на майбутнє можна розглядати й місцевий видобуток газу, сонячні та повітряні електростанції. Таким чином є можливість поступово звести використання «блакитного палива» до розумного мінімуму, що вже не буде критичним для країни.

«Верба – це не панацея, не єдине й універсальне рішення проблеми, але це хороша альтернатива», — додав Костянтин.

До наступного сезону 80 % котелень реконструюють під альтернативні джерела енергії

На сьогодні в Україні є велика кількість котелень, що працюють завдяки альтернативним видам палива. Зокрема, неабиякої популярності набуває альтернативна теплоенергетика – переведення котельних з газу на місцеві види палива.

Технологія вирощування верби дуже схожа з культивацією цукрового буряка

Вербний бізнес на 90 % потрапляє під визначення аграрного. Найбільш близькою до нього є технологія, за якою вирощують цукровий буряк. Аналогічними є підготовка, обробка та культивація ґрунту. Далі відбувається специфічна процедура висадки: із допомогою спеціальної техніки живці, висотою 20 сантиметрів кожен, втискують у рядки з фіксованими проміжками один від одного.

Далі усе відбувається за знайомими стандартами, тобто активно ведеться боротьба з бур’янами, як і в будь-якому агробізнесі. Урожай збирають через три роки із допомогою звичайного силосного комбайну, на який одягають спеціальну, більш жорстку, розраховану на лозу, насадку.

До слова, сьогодні відомо близько 20 видів швидкоростучих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси. Це евкаліпт, тополя, верба, міскантус та інші. Зібрана біомаса використовується для виробництва теплової та електричної енергії, може бути сировиною для виробництва твердого біопалива, як паливні гранули і брикети.

Варто додати, що енергетичні плантації біомаси попереджують ерозію ґрунтів, сприяють покращенню навколишнього середовища.

На вербову тріску формуються ціни, як на звичайну дерев’яну

Сьогодні ринкова ціна на «вербове паливо» — від 150 (найпростіший варіант — продукти лісового господарства, з корою, з тирсою, можуть бути дещо вологими) до 250 гривень (спеціальна підсушена сировина) за насипний куб.

Поки на території Волині енергетичну лозу вирощують у Локачинському, Іваничівському та Горохівському районах. Окрім Волинської, вербу культивують і у Львівській області.

«В цьому році ми не плануємо розширювати площу вирощування, всі зусилля будуть спрямовані на будівництво потужних центрів переробки та спалювання тріски», — резюмував Костянтин Богатов.

Закордонний досвід

Найбільші плантації верби сьогодні у Швеції, які складають приблизно 18 000 – 20 000 гектарів, в Польщі — більше 6 000 гектарів. В Україні, незважаючи на велику кількість незадіяних земель несільськогосподарського призначення, промислових посадок енергетичних рослин поки що недостатньо.

Автор: Вікторія Семенюк

З повною версією статті та фотографіями можна ознайомитись на сайті Волинських новин