Брудна історія про столицю

20 Май

У минулому році The Financial Times, грунтуючись на дослідженнях західних вчених — Еuropean Green City Index, — визнала Київ — самою забрудненою європейською столицею. Тоді як Центральна геофізична обсерваторія України поставила Київ за рівнем забрудненості води і атмосфери на 26 місце з 53, які брали участь в рейтингу українських населених пунктів. На думку українських екологів, в ряду екологічно небезпечних міст, столицю впевнено випереджають Одеса, Донецьк, Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Єнакієве. Зупинимося на найбільш проблемних екологічних станах Києва.

Радіоактивний удар

Середньорічні дози опромінення в десятки разів перевищують норму, і це є звичайним станом для Києва протягом декількох десятиліть. Наслідки аварії на ЧАЕС викликають занепокоєння, але становлять далеко не єдину екологічну загрозу столиці. Цього року в столичному бюджеті планують витратити близько 5 млн грн на повне очищення території заводу «Радикал». Справа в тому, що в процесі виробництва ртуть осідала на території заводу, де за 37 років її накопичилося десятки тисяч тонн. Сам завод і прилеглі території забруднені, адже пари ртуті накопичилися в стінах і підлозі. Фахівці побоюються, що шкідливий для здоров’я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з грунтовими водами у бік Дніпра.

Ще одним прикладом екологічних проблем міста є комбінат «Радон», який кияни називають кладовищем атомних відходів. Він розташований в Голосіївському районі столиці, недалеко від Конча-Заспи, і оточений значною санітарно-захисною зоною. При цьому «Радон» завжди представляв реальну загрозу для Києва. Сюди вже півстоліття звозять радіоактивні відходи не лише зі столиці, а й з п’яти найближчих областей — Житомирської, Черкаської, Чернігівської, Хмельницької та Вінницької. Саме сховище знаходиться в аварійному стані і поповнюється відходами з підприємств, лікарень. Ходять чутки, що кілька років тому на комбінаті сталася аварія з пошкодженням контейнерів із відходами, в результаті чого радіоактивний тритій потрапив у грунт. За оцінками експертів, через 10 років цей радіонуклід з грунтовими водами може потрапити в річку Віта, яка протікає неподалік і впадає у Дніпро.

Під Києвом ситуація не краща. У селищі Пирогово знаходяться радіаційні відходи з усієї України (у тому числі і по Чорнобилю). У будь-який момент радіоактивні залишки можуть прорвати дамби, неминуче призведе до екологічної катастрофи. Втім, на думку експертів, звалища є не просто столичною, а загальноукраїнською проблемою. Практично кожне промислове підприємство в себе на балансі має накопичувачі для відходів. У всьому світі вже навчилися переводити відходи в доходи. Прогресивні країни відмовляються як від звалищ, так і від сміттєспалювальних заводів, віддаючи перевагу переробці сміття. На жаль, для України все це в далекій перспективі.

Питна катастрофа

Згадані проблеми безпосередньо загрожують стану основного водного ресурсу міста — річки Дніпро. За даними екологів, Дніпро в межах міста відноситься до III класу, що означає «помірно забруднена вода», а іноді і до IV класу — «брудна вода». Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста. Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння організму, навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність людини в цілому, а солі алюмінію навіть у малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Водопровідні та каналізаційні мережі Києва дуже зношені і знаходяться в жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що знос основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, запущені в експлуатацію ще в XIX столітті. Деякі з старих труб не наводилися в порядок більше 50 років.

Такий стан водопровідної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи — затоплення столиці. Щоб цього уникнути, необхідно негайно замінити майже чверть міської водопровідної мережі. Що стосується питної води, то в міській санепідемстанції стверджують, що вона відповідає затвердженим вимогам і нормам. Однак, на думку деяких експертів, про якість питної води в столиці красномовно свідчить незмінно високий попит на різноманітні фільтри для води. У світі є країни, в яких воду можна пити з-під крана, проте Україні в ці країни потрапить ще не скоро.

Наболіле питання Бортницької станції також актуалізується щороку. Екологи невпинно попереджають владу про катастрофічні наслідки масштабної аварії на цьому єдиному акумуляторі всіх нечистот та промислових відходів Києва. Тільки за 2011 рік на ній сталося 16 поломок. А в січні 2012 року сталася масштабна аварія — провал грунту діаметром 10 на 10 метрів.

Нічим дихати

Крім чистої води, однією з головних потреб людського існування є чисте повітря. Основний забруднювач столичного повітря — автомобільний транспорт, обсяги викидів якого збільшуються з кожним роком і дають 83% усіх шкідливих викидів в атмосферу. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні і оцінюється фахівцями як високий. У повітрі більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени. Вихлопні гази автомобілів особливо небезпечні для здоров’я, так як їх викид здійснюється безпосередньо в зону дихання людей — у зони активного пішохідного руху. За даними фахівців Центральної геофізичної обсерваторії, висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, вдвічі перевищує норму, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів. При цьому близько 80% машин експлуатуються понад вісім років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин.

Через вічну проблему мегаполісів — загазованість міста транспортом — страждають і зелені насадження. Крім того, під час ожеледиці і холодних зим використовуються надзвичайно шкідливі для дерев суміші. Згідно з даними Міністерства екології та природних ресурсів України, 70% дерев у Києві «хворіють». Тільки за останні роки більше 25 видів рідкісних рослин, які ростуть у столиці, внесені до Червоної книги України. Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан навколишнього середовища.

Обласний масштаб

Екологічна ситуація у Київській області напружена. Про це повідомляє Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області. Серед факторів екологічної небезпеки в області — незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, несанкціоноване розміщення відходів, часто незадовільний стан полігонів з поховання відходів, відсутність на багатьох об’єктах зливової каналізації, систем замкнутого водокористування, пилегазоочістітельного обладнання. Основну напругу в Київській області створюють екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного значення — полігон твердих побутових відходів номер 5 ВАТ «Київспецтранс» та Трипільська ТЕС.

Полігон продовжує залишатися об’єктом потенційної загрози забрудненням підземних вод фільтратом. Трипільська ТЕС — основний забруднювач атмосферного повітря, крім того, тут відбувається накопичення золошлакових відходів станції. У Київській області залишається невирішеною проблема ліквідації техногенного забруднення авіаційним гасом території в районі міста Узин і, у зв’язку з цим, забезпечення якісною питною водою жителів 22-х населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького, а також міста Узин.

Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд у 10-ти населених пунктах та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам. Погіршує екологічний стан регіону та наявність непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів. Залишаються проблемними питання знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

Настільки ж популярні Одеський та Житомирський напрямки, які «страждають» від активно діючого аеропорту «Київ» («У.К.» — раніше — «Жуляни»). Його перспективний розвиток приведе до ще більшого забруднення Києво-Святошинського району, який впритул примикає до південно-західній частині столиці.

Передмістя Києва, розташовані в Києво-Святошинському районі, зазнають навантаження від промислових підприємств Вишневого та полігону твердих побутових відходів біля села Крюківщина. Серед екологічно благополучних населених пунктів у цьому районі можна виділити Боярку і села за нею.

У Гостомельському (Варшавському) та Вишгородському напрямках, за словами фахівців, часто зустрічаються радіоактивні ділянки, також спостерігається забруднення природних компонентів зовнішніми джерелами.

Вишгородський і Ірпінський напрямки, привабливі завдяки гарним природним ландшафтам, вважаються серед покупців заміської нерухомості територіями з підвищеним рівнем радіації через близькість до Чорнобиля. За словами екологів, радіаційна обстановка цих районів в нормі, за винятком окремих ділянок, де через зовнішній вплив можуть траплятися відхилення від норми.

У Броварському районі стан здоров’я мешканців можуть погіршити шламонакопичувачі київських заводів та підприємств з переробки відходів, що не відповідають вимогам екологічної безпеки.

У свою чергу, Бориспільський напрямок «славиться» такими забруднювачами повітря, як міжнародний аеропорт «Бориспіль», сміттєспалювальний завод «Енергія» та Бортницька станція аерації.

Заміські ділянки, розташовані за Троєщиною, також потрапляють в зону екологічного ризику завдяки ТЕЦ-6, що займає друге місце серед джерел забруднення в Києві після ТЕЦ-5.

Відходи «душать» столицю

На кожного мешканця столиці припадає по 600 кг відходів твердих побутових відходів (ТВБ) на рік і більшість з них просто складуються на звалищах, тісним кільцем оточують місто. Одним з таких сховищ сміття є і полігон №5 біля села Підгірці Обухівського району. Київські покидьки копляться тут з 1986 року, за цей час площа звалища вже збільшувалася кілька разів і невблаганно наближається до прилеглих населених пунктів.

Ще в 2007-му році діяльність полігону була припинена рішенням інспектора з охорони навколишнього середовища. Проведені перевірки виявили численні порушення природоохоронного законодавства: відходи скидалися на полігоні без обліку та дозволів, без відповідних документів тут будувалася станція з випарювання фільтрату. Столична влада пообіцяла тоді розібратися в ситуації і виправити її.

До кінця 2008-го муніципальне видання «Хрещатик» опублікувало повідомлення про те, що на полігоні буде проведена реконструкція, після якої його можна буде використати протягом ще семи років.

Втім, протягом наступних років робота нещасливого полігону припинялася ще кілька разів відповідними інстанціями, але через нетривалі періоди часу, знову тривала. У 2011 році Державна екологічна інспекція Київської області виявила на полігоні перевищення допустимого рівня забрудненості марганцем, магнієм, хлоридами і нітратами. Було також відзначено, що закуплені при реконструкції дорога установка термічної обробки та лабораторія з контролю над очищенням фільтрату не працюють. У нинішньому році Київська ОДА створила комісію з вивчення питань дотримання технології захоронення ТПВ на полігоні №5, яка виявила відсутність необхідних дозвільних документів на здійснення діяльності, якою займався полігон і недотримання технології, при тому, що відходи продовжували туди підвозити і складувати.

І знову було прийнято рішення про реконструкцію, переоснащення та розширення полігону, про спорудження там новітнього переробного комплексу та плани використовувати тепло, що продукується сміттям. Але незважаючи на чергові обіцянки влади, колони вантажівок продовжують везти через Підгірці тонни відходів життєдіяльності Києва, руйнуючи надії місцевого населення в осяжному майбутньому вдихати свіже повітря на повні груди.

Автор: Софія Кремень