Розробка школяра дає змогу економити до 40% палива

24 Апр

Одинадцятикласник Ярослав Швець із Кам’янки, що на Черкащині, удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі).

Агрегат дуже вигідний для опалювання виробничих цехів, однак його можуть використовувати й у малих приміщеннях. Хлопець запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згорання котла і дає змогу економити до 40% палива порівняно з аналогами. Винахід уже запущений у виробництво.

На жаль, у відомих конструкціях котлів паливо згорає не повністю, внаслідок чого втрачається велика кількість тепла. «Чому так відбувається?» — замислився юний технік. І почав заглиблюватися в тонкощі згорання палива. Тут згодилися знання не тільки механіки, а й хімії, в чому не раз допомагала мама Людмила Євгеніївна, яка працює в санепідемстанції. Так і народилася ідея винаходу.

Вдосконалений котел, який назвали «Екотерм», сконструйований так, що горіння біопалива відбувається за два етапи. Перший — це піролізний процес. Температура спалювання — 350–400°C. У верхній камері, показує Ярослав, виробляється газ, який складається з метану, водню, вуглекислого газу, азоту, оксиду вуглецю, кисню. Через шамотну форсунку він під тиском потрапляє в другу камеру, де відбувається наступний етап спалювання. В цій камері розвивається температура до 1000°C. Вихлопні гази через спеціальні теплообмінники (економайзери) потрапляють до камери фільтрування і, вже очищені, викидаються в атмосферу.

Основна особливість «Екотерму» в тому, що форсунка облаштована спеціальною дросельною заслінкою, яка регулює подачу повітря в першу й другу камери. Залежно від палива, що має різну теплотворну здатність, для ефективного його спалювання подається різна кількість повітря. Тому й процес спалювання набагато повніший, відповідно більша тепловіддача. Звідси й значна економія палива.

Ярослав розповідає і про інші особливості свого винаходу. Про те, скільки довелося працювати, щоб розробити зовсім нову конструкцію шамотної форсунки в частині дросельної заслінки, яка регулює подачу повітря. Як зауважують його наукові керівники Володимир Єрмоленко та Олександр Шишкін, у хлопця від природи великі здібності до винахідництва. Досить тільки задати напрям, натякнути на шляхи можливого пошуку, і юний винахідник уже сам запропонує найприйнятніший варіант і вичерпно, по-науковому обгрунтує пропозицію. Ерудований, начитаний Ярослав уже працює над іншою розробкою, готується до вступу у виш, аби згодом стати кваліфікованим інженером.

За матеріалами: Урядовий кур’єр