Результати круглого столу «Зелена енергетика та «зелені тарифи»

12 Ноя

«Місцева складова» та «зелені тарифи» результативні, але потребують вдосконалення. Такі пропозиції учасників круглого столу «Зелена енергетика та «зелені тарифи» у світі та Україні. Динаміка розвитку та перспективи виходу на конкурентний рівень».

На думку провідних експертів галузі, бізнесу та громадськості ці питання є принциповими для формування сприятливого інвестиційного клімату та виконання зобов’язань України в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві.

«На сьогодні в Україні діє низка стимулів для розвитку відновлюваної енергетики, зокрема, «зелений тариф», який встановлено майже для 155 енергетичних об’єктів. Проте, занадто ускладнена процедура його отримання насторожує переважну більшість іноземних інвесторів», — зауважив представник юридичної компанії «Danevych» Максим Сисоєв. За його словами, спрощення процедури отримання «зеленого тарифу» в подальшому сприятиме формуванню здорового інвестиційного клімату держави.

Андрій Конеченков, Голова правління Української вітроенергетичної асоціації – Голова Громадської Ради при Держенергоефективності також зазначив, що завдяки «зеленому» тарифу ми маємо достатньо високі темпи розвитку відновлюваної енергетики. «Сьогодні за «зеленим тарифом», наприклад, у вітроенергетиці працюють 17 ВЕС, встановлена потужність яких сягає понад 345 МВт», — зазначив він.

Проте, за словами експерта, для подальшого розвитку галузі необхідно вдосконалювати систему стимулювання. «Перш за все, варто подбати про можливість підключення до електромережі. Наразі це питання номер один. Не менш важливе значення має державна підтримка галузі. Також в Україні повинен існувати єдиний стратегічний документ, котрий сприятиме розвитку відновлюваної енергетики. На жаль, проект оновленої Енергостратегії до 2030 року стримує розвиток ВДЕ та обмежує підключення об’єктів «зеленої» енергетики до мережі», — сказав А. Конеченков.

На думку представника IBC-Centre Віктора Андрієнка, запровадження в 2009 році «зеленого тарифу» посприяло тому, що в Україні стала активно розвиватися сонячна енергетика, про яку до того взагалі ніхто й не говорив. «Близько 600 МВт встановленої потужності, це достатньо непоганий результат як для 3-х років стимулювання», — стверджує В. Андрієнко. Для порівняння він навів приклад Німеччини, де наразі встановлена потужність об’єктів сонячної енергетики сягає понад 32 ГВт. «Німеччина повинна стати прикладом для України на шляху до формування енергетичної незалежності. Потенціал для цього ми маємо», — підсумував представник  IBC-Centre.

А от Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха висловив пропозиції щодо необхідності запровадження «зеленого тарифу» на електроенергію зі сміття. Він переконаний, що це значно сприяло б не лише розвитку біоенергетики, а й покращенню екологічної ситуації в державі.

Найгостріша дискусія відбулася щодо питання «місцевої складової». Якщо в секторі вітроенергетики є позитивні приклади щодо виконання умов по «місцевій складовій» (в Краматорську вже 3-ій рік поспіль виробляють вітроагрегати потужністю від 2 до 3 МВт), то у біоенергетиці таких прикладів немає.

Наприкінці заходу було запропоновано розробити та внести зміни до статті 17-3 Закону України «Про електроенергетику» у частині визначення кінцевого розміру «місцевої складової» при встановленні «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з енергії вітру, сонячного випромінювання, біомаси та біогазу на рівні 30%.

Довідково

Круглий стіл «Зелена енергетика та «зелені тарифи» у світі та Україні. Динаміка розвитку та перспективи виходу на конкурентний рівень» пройшов в рамках V Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Ініціаторами круглого столу виступили представники трьох громадських рад при Міненерговугілля, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та Держенергоефективності.

За матеріалами: Урядовий портал