Підсумки Міжнародного біоенергетичного форуму, що відбувся у Києві

26 Июн

Ми – країна із багатьма дивами: маючи всі можливості жити краще і заможніше, як те вже досягнуто мешканцями багатьох цивілізованих держав у світі, якось аж надто важко до цього просуваємось. Але, як мовиться, краще пізно, аніж ніколи.

Тож нині, зокрема, коли вже впритул «підперті» у побуті, сільському господарстві та промисловості дороговизною на природний газ, намагаємось швидкими темпами пройти європейські уроки виробництва та застосування у всіх насущних сферах нашого буття альтернативних видів палива.

Справедливості заради варто зазначити, що Україна в біоенергетиці має вже певні не лише теоретичні, а й практичні напрацювання. Хоча, все ж, це лише початок на шляху до раціонального використання біоресурсів. І тут є доволі проблем, які ще чекають на своє вирішення. Тож закордонний досвід у цьому нам не зайвий. Це підтвердив і проведений днями у Києві за участі відомих у світі експертів, а також представників від влади, науки та аграрного бізнесу Міжнародний біоенергетичний форум «Використання потенціалу відходів сільськогосподарського виробництва в якості джерела відновлюваної енергії в Україні», організований асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу, агентством «AgriEvent» та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) за підтримки Верховної Ради України та Мінагрополітики.

Розпочинаючи його, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса наголосив, що у нашої країни, яка володіє великим потенціалом біомаси у вигляді сільськогосподарських відходів, є всі умови на перспективу для широкого впровадження виробництва біоенергетики. Хоча дійсність поки що дещо інша: «Сьогодні Україна значно відстає від Європейського Союзу у розвитку біоенергетики. Так, частка біопалива в енергетичному балансі України у 6 разів нижча за аналогічний показник в ЄС. Це дуже низький відсоток використання енергії біопалива. І особливо викликає занепокоєння з огляду на те, що Україна прагне до енергетичної незалежності».

Втім, тут є досить оптимістичні прогнози. Взявши слово на форумі, голова комітету Верховної Ради України з питань земельної політики і земельних відносин Григорій Калетнік наголосив, що Україні з її щедрими на урожаї чорноземами цілком реально гарантовано забезпечувати не лише продовольчу безпеку своєї держави, а й формувати експортний потенціал сільгосппродукції чи продукції переробки. Нам також по силах, застосувавши кращі здобутки світової та вітчизняної науки, «формувати абсолютну енергетичну безпеку і в майбутньому відмовитись від імпорту енергоносіїв, як це у свій час, для прикладу, зробила Бразилія».

Тож нині на рівні держави відкореговуються вже діючі закони та формуються нові, які мають цьому посприяти. «Сьогодні наше завдання зробити законодавство таким, щоб воно могло гарантувати залучення інвестицій для динамічного і ефективного розвитку виробництва біопалива та всіх інших альтернативних джерел енергії, які потрібні Україні», — підкреслив депутат.

У свою чергу заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олександр Сень, акцентувавши на тому, що в нашій країні є вже певні напрацювання щодо застосування альтернативного палива, виокремив такі тут напрямки:

  • виробництво біоетанолу на базі спиртових та цукрових заводів,
  • виробництво твердого біопалива (120 підприємств уже цим займаються, в т.ч. й експортують продукцію),
  • а також збільшення площ під вирощування біокультур задля забезпечення потреб вітчизняного агросектору в біоенергетиці.

Звичайно, це все має робитись, наголосив Олександр Сень, без збитків для вирощування урожаїв, виробництва продуктів харчування. Тобто, питання продовольчої безпеки і розвиток біонергетичної галузі мають бути поміж собою збалансованими. Що на рівні держави Мінагрополітики нині і визначається. До уваги береться як вітчизняний, так і світовий досвід.

Повчитись по закордонах, дійсно, є чому. Виступаючи на форумі, експерти з Німеччини, Нідерландів, Італії та ряду інших країн не лише розповідали про те, як у них вже чимало років раціонально використовуються сільськогосподарські відходи для виробництва біоенергетики, але й на що тут важливо звернути увагу, аби справа набула масовості, а надто – стабільності, надійності.

Мова йшла про розробку належних законів, пільги для виробників біоенергії, у т.ч. належні «зелені тарифи», розвиток відповідної логістики, більш активне використання аграріями неугідь для вирощування біоенергетичних культур, а також посилене використання для виробництва пелетів з відходів соломи зернових культур, бадилля кукурудзи, лузги насіння соняшнику тощо, обов’язкову сертифікацію біосировини. І тоді на ринку біопалива буде і для себе, і на експорт.

Учасники форуму, варто сказати, тут були одностайними, а тому гарячих дискусій не трапилось. Кожен педантично брав для себе на замітку необхідне, бо сьогодні – виступи, а завтра мають бути нові кроки до дій. І не лише виважені, а й фінансово вигідні, адже бізнес вміє цінувати копійку. Тож цілком зрозумілим було зацікавлення учасників форуму до представленої, зокрема, моделі RETScreen, яка дає можливість швидко оцінити обсяги виробництва енергії і масштаб заощаджень, витрати, зменшення викидів, фінансову привабливість й ризики для різних видів відновлюваної енергії та енергоефективних технологій.

Пожвавлення та підвищену увагу, треба сказати, як з боку іноземців, так і вітчизняних експертів та практиків-аграріїв викликав виступ заступника генерального директора агрохолдингу KSG Agro Анатолія Скряги. Він повідомив, що у серпні цього року планують запустити у Кривому Розі перше своє підприємство по виробництву пелетів потужністю 60 тис. тонн у рік. Ще два будуть збудовані у наступні роки відповідно у Криму (селище Багерове) і Дніпропетровській області (селище Покровське).

Ці підприємства, як розповів А. Скряга, зводяться за польськими технологіями, що дозволяє виробляти пелети без попереднього примусового просушування сировини. В них — солома зернових, залишки кукурудзи, соняшнику. Також заплановано на неугіддях вирощування біоенергетичної культури – міскантусу. Важливо, що в агрохолдингу не лише зводять підприємства з виробництва біопалива, але й активно запроваджують інфраструктуру по його використанню, що фінансово вигідно.

Чом не приклад для наслідування? Адже якщо одні це змогли зробити, то й інші осилять. Час змушує до дій, тим більше, що вітчизняний ринок біоенергетики поки що із багатьма, сказати б так, «вакансіями». Хто встигне сюди, той, по-всьому, не прогадає у власних вигодах дійсно рентабельно займатись рослинництвом.

Автор: Валентина Письменна

Перепост: Аграрний тиждень