Попіл як мінеральне органічне добриво

28 Мар

Попіл являє собою мінеральний залишок, що утворюється при спалюванні різних органічних речовин. У першу чергу, це гарне калійно-фосфорне і вапняне добриво. Але він містить ще до 30 мінеральних компонентів, у тому числі, масу мікроелементів.

Попіл можна вносити на будь-яких видах ґрунту та під всі овочеві культури. Його цінність як калійного добрива в тому, що він не містить хлору, а значить, його можна вносити під картоплю, перець, буряк, огірки, баклажани, а також полуницю, виноград, смородину, малину, сливу, аґрус. На більш важких ґрунтах його переважніше вносити під перекопування восени, а на піщаних і торф’янистих — навесні. Достатньо приблизно 10 кг попелу на сотку землі. Вносять попіл врозкид під перекопування ґрунту, але можна і в борозенки, лунки тощо. Після внесення в ґрунт дія попелу триває від 2 до 4 років.

Зазвичай попіл вносять у сухому вигляді при підготовці ґрунту до посадки рослин. Норми внесення залежать від кислотності і якості ґрунту та потреб вирощуваних культур. Зберігають попіл в сухому місці, тому що при намоканні він втрачає один з найкоштовніших компонентів — калій. Попіл гарної якості може служити заміною калійним добривам. Однак і намоклий попіл зберігає масу цінних речовин, його використовують при компостуванні або для внесення в рідкому вигляді. Можна додавати настій попелу в розчини мінеральних добрив для підживлень, але не можна сполучати його з розчинами органічних добрив.

Для внесення в рідкому вигляді готують настій попелу, для чого його «заварюють» окропом. При цьому відбувається вилучення розчинних речовин, які стають більш доступними для засвоєння рослинами. Столову ложку «з гіркою» заливають літром окропу і настоюють тиждень, періодично помішуючи. Після цього розчин можна використовувати як для підживлення квітників і грядок, так і розсади названих культур. Для розсади можна використовувати чистий настій попелу або в суміші з розчинами мінеральних добрив кожні 2 тижні.

Дуже ефективним є використання деревного попелу під картоплю: збільшується врожай бульб і значно підвищується їх крохмалистість. Калій з попелу засвоюється картоплею краще, ніж з будь-яких калійних добрив. Можна вносити і безпосередньо в лунку при посадці картоплі приблизно по 2 столові ложки на бульбу, перемішавши попіл з ґрунтом у лунці. Надалі при першому підгортанні вносять ще по 1-2 столові ложки попелу під кожний кущ. А при другому підгортанні з початком бутонізації вже вносять по півсклянки під кущ.

Капусту різних видів попіл охоронить від таких захворювань, як кила і чорна ніжка. Чутливі на його внесення й огірки, кабачки, патисони. Достатньо додати по 1-2 столові ложки попелу в лунку при висадженні розсади або 1 склянку на квадратний метр при перекопці грядки.

При висадженні розсади томатів, солодкого перцю і баклажанів додають 3 столові ложки попелу в лунку і перемішують з ґрунтом. Під перекопування вносять 3 склянки на квадратний метр.

Протягом літа можна чергувати підживлення органічними добривами із попелом. Для цього на відро води беруть до 1,5 склянки попелу, добре розмішують і швидко вливають у борозенки, поки не осів нерозчинний осад, що містить фосфор. Борозенки відразу ж зашпаровують ґрунтом.

Однак, варто пам’ятати, що склад попелу залежить від матеріалу, що спалюється. Попіл березових дров багатий калієм і фосфором (14 і 7%, відповідно), кальцієм (понад 30%). Цінний попіл дає бадилля картоплі, що містить понад 20% калію, до 8% фосфору і близько 32% вапна. Калієм і кальцієм дуже багатий попіл із соломи гречки і соняшника. Найменш цінним є попіл торфу і кам’яного вугілля. І звісно ж, ні в якому разі не згодиться як добриво попіл після спалювання виробів з пластмаси та інших твердих побутових відходів.

До речі, на замітку: в 1 столовій ложці — 6 г попелу, у гранованій склянці — 100 г, у півлітровій банці — 250 г, у літровій банці — 500 г попелу.

Перепост: rivne1.tv