Варіанти монетизації субсидій

14 Июн

3,8% ВВП або 80 млрд грн.

Саме стільки, за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, держава витратить на субсидії для населення у 2017 році, якщо не проведе реформ.

Джерел для повного покриття цієї сумми у бюджеті-2017 може і не бути — уряд уже зараз шукає додаткові компенсатори.

Реформування системи субсидій залежить від того, як буде вирішене питання їх монетизації.

Навколо цієї теми точиться багато розмов, але на рівні уряду консенсусу нема.

Палітра думок виглядає так: міністр соціальної політики Андрій Рева — проти, віце-прем’єри Павло Розенко та Генадій Зубко — за монетизацію залишків.

Данилюк прописує монетизацію у бюджетній резолюції та стратегічних документах міністерства, але від ідеї видавати населенню «живі» кошти Мінфін не в захваті.

Проект мемрандуму з МВФ передбачає монетизацію субсидій. Її реалізація можлива за трьома варіантами.

1. Монетизація залишків або всієї суми субсидії з обмеженням використанням. Цей спосіб передбачає переведення залишків на спецрахунки з обмеженим використанням, наприклад, за програмою «теплих кредитів», або переведення всієї субсидії на спецрахунок з використанням на оплату ЖКП та енергоефективність.

2. Монетизація залишків з вільними використанням — виплата постачальником послуг залишків на банківський рахунок споживача з вільним використанням.

3. Повна монетизація субсидії з вільним використанням — виплата всієї субсидії в готівковій формі на банківський рахунок споживача.

За інформацією джерел ЕП, уряд схиляється до першого варіанту.

Справа за контролем

За словами експертів, монетизація потрібна. Трудність у тому, як проконтролювати виділені кошти. «Якщо просто видати людям гроші, то виникає велика ймовірність, що українці просто не заплатять їх за адресою», — пояснює генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Коли держава запроваджувала просту систему субсидіювання у 2015 році, виникло чимало проблем: з’являлися скарги громадян на невчасну видачу субсидій та затримку їх обробки. Тепер ця бюрократична операція стане значно складнішою, адже необхідно буде контролювати використання коштів.

«Є ризики зловживань та корупції. Можуть з’явитися бажаючі збільшити сумми, які підлягають поверненню. Від технологій обману лічильників до схем їх обходу. Домовився з місцевим електриком, відімкнув лічильник на місяць і отримав від держави «живі» кошти. Поділили», — пояснює Харченко.

На думку експерта, людина повинна знати розмір своєї субсидії, гроші повинні залишатися на її рахунку, а якщо вона не використала весь обсяг енергоносіїв, вона може отримувати залишки або у монетарній формі, або у вигляді можливості направити ці кошти на заходи з енергоефективності.

Стимул для населення

Чи заохотить монетизація українців заощаджувати? «Є тільки один метод стимулювати населення до енергоефективності — вартість послуг. Українці розбещені пострадянськими халатним ставленням до ресурсів«, — каже Харченко.

Втім, на фоні зростання тарифів пропоновані державою програми енергоефективності користуються популярністю. За офіційними даними «теплими кредитами» 2015 року скористалися 116 тис сімей.

За даними Ощадбанку, з моменту старту державної програми з утеплення житла «Ощадний дім», жовтень 2014 року, Ощадбанк видав понад 1,32 млрд грн кредитів. У 2016 році порівняно з попереднім темпи енергоефективного кредитування зросли утричі. В пікові дні банк надає до 1 175 таких позик щодня.

В подальшому уряд обіцяє зменшити ставку за цими кредитами.

На думку екcперта з економічних питань Євгена Червяченка, монетизація спонукатиме населення заощаджувати.

«У перші три-п’ять років можна досягти значної економії. Це мільярди кубів газу. Коли у вас неефективні з точки зору енергозаощадження будівлі, то навіть заходи з найменшими інвестиціями приносять великий ефект», — переконаний він.

До того ж, на думку експерта, уже є способи попередження нецільового використання монетизованої частини субсидії.

«У Європі та США є практика labeled money, тобто гроші «з поміткою», для яких створюються спецрахунки. Банки знають, як це робити. Такий шлях адміністрування непростий, бо необхідно налаштовувати банківські системи та системи соціальних служб, проте нема нічого неможливого», — говорить він.

Автори: Саміра Аббасова, Галина Калачова

За матеріалами: epravda.com.ua