Скільки деревини дає енергетична верба?

29 Окт

Отримати 5 мільйонів черенків енергетичної верби для промислового її поширення дасть можливість лоза, вирощена у розсаднику Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії аграрних наук України у Рівненській області. Перспективи і вигоди створення плантацій цієї культури прокоментував кореспондентові Укрінформу кандидат сільськогосподарських наук, завідуючий лабораторією кормовиробництва та біоенергетичної сировини інституту Роман Шевчук.

«Із пагонів заввишки два і більше метрів буде вирізано живці довжиною 20-25 см і відправлено їх весною у райони Рівненщини та інших областей для закладання на масивах, що є малопродуктивними для сільгоспкультур. А висаджують по 20-25 тисяч прутиків на 1 гектарі», — сказав Шевчук.

За його словами, для саджанців обрано вербу японську, яка має хороші кущові властивості – від 15 до 20, а іноді й більше пагонів у кроні. Середній діаметр їх — від 2 до 4 сантиметрів. За три роки висота кущів досягає 4-6 метрів. Такі параметри сорту дозволяють при товарному вирощуванні верби мати найбільше деревного матеріалу, призначеного для виробництва теплової енергії, яка удвічі дешевша ніж одержана за допомогою газу.

«Продуктивність верби становить від 10 до 15 тонн сухої маси на гектар за рік, а це перевищує вихід деревини із традиційних лісових насаджень у 14 разів», — додав вчений.

Він зауважив, що найоптимальніший строк для нагромадження кущами японської верби великої кількості біопалива — три роки. Але після скошування пагонів на залишених прикореневих частинах весною знову з’являться паростки – цикл самовідновлення верби на одному місці може тривати впродовж 3 десятиліть.

В інституті розробили стратегію поширення товарної енергетичної верби для різних грунтів, яка включає систему агрозаходів для ефективного її вирощування, карти підживлення, методику догляду за насадженнями і боротьби зі шкідниками, способи збирання.

Стосовно останнього, то воно має проводитися в осінньо-зимовий період за допомогою механічної коси або ланцюгової пилки, після чого гілки додатково необхідно вручну подрібнити. Натомість при механічному способі застосовуватимуть кормозбиральні комбайни, на які навішуватимуть спеціальні жатки-приставки, що одночасно зрізуватимуть і подрібнюватимуть стебла. Суміш відправлятимуть на переробку для виготовлення паливних гранул, брикетів або після підсушування використовуватимуть в котельнях.

Шевчук зазначив, що на західноукраїнських землях Інститут став базовим і у дослідному вирощуванні інших енергетичних рослин – міскантуса, сіди багаторічної, тополі канадської (робусти) і проса лозовидного.

Автор: Віктор Мазаний

За матеріалами: Укрінформ