Проблеми переходу котельних на біопаливо

7 Апр

Зростання цін на традиційні енергоносії робить використання біопалива у побутових та промислових цілях все більш актуальним.

Україна має величезні ресурси для виробництва такого палива.

Зокрема — для виробництва пелет і брикетів, сировиною для яких є відходи деревообробки та сільського господарства.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, економічний потенціал біомаси для виробництва твердого біопалива в Україні у 2013 році становив 21,07 млн тонн умовного палива.

Такий обсяг може замістити 18,16 млрд кубометрів природного газу. Тим не менш, Україна поки ще слабо використовує свій винятковий потенціал.

Обсяг виробництва пелет і брикетів в Україні становить близько 150 тис тонн на рік. Це виробництво орієнтоване на експортні поставки до Європи, де вже давно сформувався промисловий і роздрібний ринок біопалива. Близько 90% вироблених в Україні пелет і брикетів йде на експорт.

Пелети та брикети стали значущим енергетичним ресурсом в Європі з початку 2000-х років. Обсяги постачання та споживання цього виду палива в європейських країнах становлять близько 400 млн тонн на рік.

Така продукція стандартизована, а її виробництво сертифіковане. Розвиток попиту на пелети з боку приватних споживачів і великих електростанцій дозволило у 2003 році створити в Європі відкритий біржовий ринок APX-Endeх. Там представлені пелети з Канади, США, Росії. На біржі можна укладати угоди на місяці вперед.

Майже у кожному європейському місті працюють станції, які використовують пелети і брикети для своїх виробничих потреб. Їх кількість зростає з кожним роком. Наприклад, у фінському місті Нокіа починається будівництво біопаливного енергоблока потужністю 68 МВт вартістю 45 млн євро.

Використання біопалива в Європі не обмежується пелетами і брикетами. Кожен населений пункт сам приймає рішення про можливість спалювання пакованої соломи або деревної тріски для виробництва тепла та електроенергії.

Такі компактні станції постачають тепло жителям міста, залучаючи місцевих постачальників соломи і тріски, щоб зменшити витрати на транспортування.

Як показує європейський досвід, хоча природний газ є найбільш чистим органічним паливом, його спалювання для виробництва тепла неефективне.

Вартість цього ресурсу з часом буде тільки зростати, тоді як вартість тепла з біопалива з розвитком вирощування енергетичних порід деревини і підвищенням ефективності переробки відходів сільського господарства буде знижуватися.

Біопаливо — це не тільки екологічно чистий енергоносій, але й відновлюваний ресурс, використання якого підвищує енергетичну незалежність країни.

В останні роки з підвищенням вартості газу в Україні почали з’являтися біопаливні котельні та міні-електростанції, орієнтовані на спалювання твердого біопалива місцевого виробництва. Одна з таких котелень восени 2014 року запрацювала на території міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни).

Вона функціонує за рахунок спалювання пелет, виготовлених з лушпиння соняшника. За підрахунками спеціалістів аеропорту, нова котельня дозволяє економити щодня близько 9 тис грн. Однак такі проекти поодинокі.

Муніципальне Київське інвестиційне агентство — КІА — підійшло до вирішення цього питання стратегічно: виділено перелік з 27 об’єктів муніципальної сфери, що потребують установки біопаливних котелень в першу чергу.

Однак такі проекти досить дорогі. У міста грошей не вистачає, тому їх запропоновано реалізовувати приватному сектору. Найближчими місяцями КІА збирається оголосити інвестиційні конкурси щодо дев’ятьох об’єктів.

Один з них — інтернат №19 у Подільському районі. Щороку він споживає близько 3 тис Гкал тепла, яке отримує за тарифом 1 108 грн за Гкал. Обрахунки показують, що постачання тепла з котельні коштує місту 3 324 тис грн на рік.

Необхідний обсяг інвестицій у будівництво біопаливної котельні для інтернату становить 2,4 млн грн. Орієнтовний тариф на постачання тепла — 997,2 грн за Гкал при собівартості 683,68 грн за Гкал. Таким чином, місто щорічно економитиме 332,4 тис грн бюджетних коштів лише на цьому об’єкті.

Такі котельні повинні з’явитися у санаторії «Орлятко» у Ворзелі, Новобілицькому та Святошинському психоневрологічних інтернатах, Дарницькому дитбудинку, санаторіях «Ялинка» у Пущі-Водиці та «Лісова поляна» на Житомирській трасі, лікарні швидкої допомоги на вулиці Братиславській, 3 у Деснянському районі.

Кожен такий проект — це сотні тисяч економії муніципальних коштів щороку.

Втім, через відсутність технічних стандартів і розрахунків щодо викидів для різних видів твердого біопалива будівництво таких об’єктів досі зустрічає опір служб екологічного нагляду та організацій із захисту навколишнього середовища.

Насправді ж викиди в результаті спалювання біопалива не можна порівнювати з викидами від спалювання вугілля, торфу або мазуту. Сучасні біопаливні котли знижують викиди до мінімуму, роблячи виробництво тепла екологічно чистим. Однак, очевидно, сила здорового глузду поки поступається силі звички.

Автор: Юрій Ліховодов

Перепост: epravda.com.ua