Основні тренди розвитку світової вітрової енергетики на наступні декілька років

18 Май

Як передає інформаційний портал ecogeneration  з посиланням на звіт секретаря Глобальної ради з питань вітроенергетики , в наступні п’ять років ринок вітроенергетики зазнає значних змін. Прогнозувати розвиток вітроенергетики зараз надзвичайно важко через значний вплив державних програм та зміни державної політики в галузі альтернативної енергетики.

Так, до прикладу, в 2012 році в США (одному з найбільших ринків вітроенергетики) були скасовані декілька державних програм з підтримки та субсидіювання проектів, повязаних з вітроенергетикою. За словами секретаря Глобальної ради з питань вітроенергетики Стіва Сойера (Steve Sawyer) — «Дивлячись на Федеральний бюджет США 2013 можна з впевненістю казати, що влада США робить ставку на сонячну енергетику, а не на вітряну. В той же час, будь-які американські програми розраховані на рік-два, а не на довгострокову перспективу, тож оцінити вектор державної політики — дуже складно».

Що ж до загального розвитку галузі, то лідерство буде зберігати Азія — загальна потужність на кінець 2013 року складе 22 ГВт. Основним «двигуном» буде Китай, в той же час, значного розвитку досягнуть Індія, Пакистан, Філіпіни та Індонезія.

Прогноз розвитку вітроенергетики на різних материках (потужність, ГВт)

Прогноз розвитку вітроенергетики на різних материках (потужність, ГВт)

Справжній «стрибок» у розвитку вітроенергетики пророкують Африці — обсяг виробленої вітроенергії до 2016 року зросте у 6 разів (в порівнянні з 2012 роком). «Варто звернути увагу на Ефіопію та Південну Африку» — зазначив Соєр, — » В Ефіопії 2012 був повністю зреалізований перший комерційний проект, а на 2013-2014 роки  заплановано декілька масштабних проектів. В Південній Африці уже до кінця травня завершаться будівництво об’єктів загальною потужністю у 600 МВт, ще ж стільки — до кінця року.»

Великі  перспективи мають також країни Південної Америки, де лідером галузі уже довгий час залишається Бразилія. Основним трендом ж буде зменшення різниці в обсягаг виробленої енергії між Бразилією та Мексикою, що демонструватиме більш вищі темпи розвитку.

Що ж до Європи, то 2012 рік був найбільш успішним для розвитку вітроенергетики. Однак, зважаючи на політичну нестабільність та важке економічне становище південноєвропейських країн, важко припустити, що темпи розвитку будуть більшими, або, принаймні, такими самими. «Доки Євросоюз не визначиться щодо спільної політики в галузі екології та захисту навколишнього середовища — доти йому не досягнути таких темпів, які ми бачимо у Азії» — зазначає Соєр.

Ще одним важливим трендом розвитку галузі буде укрупнення фірм-виробників обладнання. Зараз існують безліч маленьких компаній, що займаються проектами в галузі вітроенергетики, однак в найближчий час багато з них будуть поглинуті, або об’єднанні. Проекти стають все масштабнішими, і щоб їх реалізувати потрібні більші ресурси — як фінансові, так і технологічні. Це дає змогу таким компаніям, як Siemens, GE, Alstom, ACCIONA зміцнити свої позиції та розвивати повний цикл виробництва енергії, а не тільки виготовлення турбін.

У звіті відзначається, шо понад 120 країн світу мають програми розвитку альтернативної енергетики на найближчі роки, однак мало з них є чіткими та такими, що передбачають реальні заходи та цілі, яких держава прагне досягти. На приклад, зараз в Європі відбувається розробка «дорожньої карти» розвитку альтернативної енергії на період 2020-2030 років, і важливо, щоб цей документ поставив конкретні цілі щодо частки альтернативної енергетики та шляхи до їх досягнення.

Найпривабливішими для інвесторів є Австралія, Шрі-Ланка, Пакистан та країни Південної та Східної Африки. Ці ринки досить нові для альтернативної енергетики, попит на енергію постійно зростає, тож і їхній потенціал значно більший, ніж у вже сформованих ринків.