Історія про вирощування енергетичних культур від Геннадія Лелякова

Займатись вирощуванням енергетичних рослин Геннадій Леляков почав п’ять ротів тому. Спочатку був міскантус, а потім почав досліджувати тополю і акацію.

Як усе починалось?

Якось на очі Геннадію Лелякову, який у той час мав невелике машинобудівне виробництво і думав про енергозбереження, потрапила програма Європейського Союзу «Оптиміск» з вирощування енергетичних рослин. Інженер- механік і економіст за освітою пройшов відбір претендентів на грант і був включений у наукову програму з районування міскантуса поряд із декількома українськими науковими структурами як ботанік-аматор.

Геннадій Леляков повинен був посіяти надіслане насіння, доглядати за ним, описувати його стан, фотографувати й усі спостереження відправляти своєму англійському кураторові. На додачу, після закінчення сезону необхідно було підготувати висновки із приживлюваності рослини в умовах степового Донбасу, згадує підприємець.

Як результат, на присадибній ділянці Геннадія Лелякова з’явилася дослідна плантація з міскантусом – багаторічною трав’янистою рослиною сімейства злаків.

Згодом цікавість до енергетичних культур стала справою життя для Геннадія Лелякова, який створив енергетичне агентство «Зелена енергія» для продовження наукових досліджень.

Тополя і акація

«Після міскантуса почали вирощувати в наших широтах тополю та акацію, черешки якої взяли у однієї угорської фірми, — розповідає дослідник. – В умовах степу тополям і акаціям весняної води вистачає, а от вербі наші краї не підходять, оскільки їй не вистачає води для укорінення і росту. Так, за результатами минулого року в Луганській області випало 400-450 міліметрів опадів, а для верби потрібно щонайменше 600-700 міліметрів».

Нині десять соток власного городу Геннадій Леляков перетворив у дослідне поле, на якому розташувалися невеликі ділянки з тополею та акацією. «Спостерігаємо за ростом черешків: не поливаємо і не вдобрюємо, аби випробувати рослини, — розповідає дослідник. — Підбір рослин — це тривалий у часі процес. Це не бізнес. Я від цього нічого не маю, але мені цікаво те, чим я займаюся».

Наразі агентство «Зелена енергія» співпрацює з фірмою Salіx Energy з Волинської області — піонером у вирощуванні енергетичних культур в Україні, а також з компанією KSG Agro. «Ділимося тонкощами технології вирощування трави, порівнюємо результати, — розповідає Геннадій Леляков. — Наші висновки по всіх рослинах, якими ми займаємося, знаходяться у Лондоні і слугують рекомендацією тим, хто вирішив зайнятися вирощуванням енергетичних культур і виробництвом біопалива. У наших умовах краще вирощувати тополю».

У 2017 році агентство «Зелена енергія» планує висадити маточники тополі та акації й далі займатися їх розмноженням. В умовах степового клімату ці дерева показуть гарну приживлюваність і позитивний ріст. За роботою агентства вже стежать виробники котлів, каже Геннадій Леляков.

«У середньому енергетичні культури дають 15 тонн маси з гектара, — наголошує дослідник. – Ми сподіваємося прискорити процес заміни газових котлів на твердопаливні – пелетами з екологічної деревини можна опалювати все, при цьому відсоток золи мінімальний і шкоди довкіллю немає».

За матеріалами: ecotown.com.ua