Як талановито профукати «зелений» тариф?

29 Янв

«Зеленому» тарифу — п’ять років. Якою була ця п’ятирічка? Складною, але «альтернативна» галузь могла би бути іншою.

По-перше, вона ніколи не сприймалася як реальна альтернатива. Як наслідок, ніколи не було відповідної державної стратегії. Сектор завжди був «насамкінець». Наприкінці стратегій, законів, документів.

Мовляв, треба збудувати два атомні енергоблоки, дати 20 млрд грн шахтарям, і ще в нас є альтернативна енергетика.

По-друге, найчастіше відновлювані джерела енергії були ексклюзивною забавкою олігархів. «Виняткова економічна зона» Андрія Клюєва — сонячна енергетика, «виняткова економічна зона» Ріната Ахмєтова — вітер.

По-третє, олігархи стали обмеженням для галузі. Через певний час вони підвищили бар’єри для входу на ринок та ввели поняття «місцева складова» — мінімальна кількість українських товарів та послуг при зведенні станцій для отримання вигідного інвесторам «зеленого» тарифу на вироблену електроенергію.

Остання норма діє і досі, хоча про екстрені реформи не говорить лише ледачий. Крім того, окремі сегменти відновлюваної енергетики блокувалися законами. Наприклад, пальне для біомасових котлів повинно було виготовлятися з відходів.

Втім, минув час, і «Київенерго», що належить компанії ДТЕК Ахметова, замислилося про використання біомаси на своїх енергоблоках. Хоча ще два роки тому біомасу блокували на законодавчому рівні. Відтак, за 2015 рік виробництво електроенергії з біомаси зросте більш ніж удвічі. Правда, обсяги будуть малими.

Щоб зрозуміти, скільки країна отримує «альтернативної» електроенергії, слід глянути на графік і знайти там малесеньку фіолетову смужечку біля нуля.

Производство электроэнергии в Украине

Звісно, «альтернатива» не перекрила би шалений дефіцит струму. Однак вона могла би працювати на рівні малих розподілених потужностей. Зате у Німеччині будь-яке альтернативне джерело дає більше електричної енергії, ніж газ.

Структура производства электроэнергии в Германии

«Станції, що працюють на біомасі та біогазі, корисні для диверсифікації, але зараз не можна говорити, що вони допоможуть вирішити проблему поточного дефіциту», — вважає керуючий партнер консалтингової компанії Imepower Юрій Кубрушко,

На його думку, реалістично вести мову про будівництво кількох сотень МВт упродовж п’яти-десяти років, і лише тоді, коли «інвестори будуть акуратно ставитися до фінансування будь-яких проектів в Україні».

Схоже, п’ять років «стимулювання» галузі минули дарма. До речі, для вирощування біомаси для котлів потрібно інвестувати 20 тис грн в гектар і почекати два роки.

«За статистикою, в країнах ЄС частка енергії, що генерується з відновлюваних джерел енергії, сягає 25%, і цей показник зростає на 1-2% щорічно», — говорить директор компанії з іноземними інвестиціями «Енергетичні ресурси України» Андрій Фаворов.

Він переконаний, що для розвитку галузі потрібен авторитетний інвестор з досвідом реалізації таких проектів і бажання влади їх стимулювати.

Нинішні проблеми в енергетиці — привід глянути на проблему не лише через призму вугільної генерації та видобутку. Більш ніж промовистим є порівняння обсягів виробництва електроенергії на ТЕС у 2013 році та 2014 році. «Священна» вугільна генерація, для якої роками писали стратегії, кульгає, як стара качка.

Автор: Данило Нестеров

Перепост: epravda.com.ua