До RE100 приєдналися уже більше 100 глобальних компаній

24 Июл

Міжнародна ініціатива з переходу бізнесу на повне енергозабезпечення за рахунок поновлюваних джерел енергії (RE100) оголосила, що до неї приєдналися вже 100 найбільших транснаціональних компаній.

Що таке RE100? Ініціатива RE100 була заснована The Climate Group у 2014 році й спочатку налічувала 13 членів, таких як IKEA, Swiss RE, BT і Mars. Через три роки, після приєднання до неї AkzoNobel, AXA, Burberry, Carlsberg та інших, їхнє число досягло сотні.

У RE100 входять 30 компаній з глобального рейтингу Fortune 500, їхній сумарний річний виторг становить $2,5 трлн. Сукупне річне споживання електроенергії цих глобальних компаній – 146 ТВт*год, що еквівалентно енергоспоживанню Польщі або американського штату Нью-Йорк.

Для ініціативи RE100 такий показник – свідчення значного прогресу і того, що вона перетворюється на глобальний рух, який знаходить міжнародну підтримку. Коли ініціатива тільки стартувала, річне сумарне енергоспоживання її перших 13 учасників становило 19 ТВт*год.

У чому суть даної ініціативи? Компанії з RE100 поставили собі за мету мінімізувати споживання викопних видів палива або повністю від них відмовитися, щоб скоротити викиди, що забруднюють атмосферу і негативно впливають на боротьбу з глобальною зміною клімату. Більше половини учасників ініціативи взяли на себе добровільні зобов’язання зі 100%-го переходу на відновлювану енергію до 2020 року, а багато хто з них вже досяг цієї мети.

Голландський концерн AkzoNobel, другий за обсягами споживаної електроенергії учасник RE100 (після американського WalMart), зобов’язується до 2050 року почати використовувати на 100% поновлювану енергію, у тому числі й для теплопостачання. Французький фінансовий гігант AXA взяв на себе зобов’язання повністю перейти на відновлювальну електроенергію до 2025 року, Burberry – до 2022, а Carlsberg до того ж терміну має намір забезпечувати повністю відновлюваною електроенергією всі свої пивоварні.

Примітно, що відмова президента США Дональда Трампа від підтримки Паризької кліматичної угоди і його курс на збільшення видобутку викопного палива не заважають місцевим органам влади в Сполучених Штатах продовжувати турбуватися про навколишнє середовище. У понеділок, 10 липня, 1400 учасників Конференції мерів міст США (U.S. Conference of Mayors, USCM) схвалили резолюцію, в якій задекларовано мету про повний перехід на відновлювані джерела енергії до 2035 року.

Чи є місце Україні в подібних ініціативах? Незважаючи на те що захист навколишнього середовища – серед основних принципів європейської політики, який Україна підтримала в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, для вітчизняного бізнесу екологія не стала базовим пріоритетом.

Представляючи рейтинг «Топ-100 основних підприємств-забруднювачів», міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що обсяг викидів українських підприємств, що забруднюють атмосферу, у 2016 році зріс майже на 10%. «У 2014 році обсяги викидів склали 3,35 млн тонн, у 2015 році – 2,857 млн, а у 2016 – вже 3,078 млн тонн», – зазначив він. Одна з причин такого зростання, за словами міністра, – перехід з дорогого природного газу на дешевші енергоносії з вугілля та мазуту. З 25 підприємств у рейтингу із забруднення повітря 10 є представниками гірничо-металургійного комплексу і 15 – енергогенерації.

Проте промисловості, змушеній боротися за виживання в складних економічних умовах, все-таки вдається досягти позитивної динаміки. Лідер за викидами в атмосферу – меткомбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Дніпропетровська обл.) – за рік скоротив їх з 275 080 до 272 850 тонн, тоді як «ММК ім. Ілліча »(Донецька обл.), що йде за ним, збільшив зі 171 690 до 178 140 тонн. Замикає трійку Бурштинська ТЕС «ДТЕК Західенерго» (Івано-Франківська обл.), що зменшила викиди в атмосферу минулого року зі 197 960 до 168 489 тонн.

Як Україні наздогнати Європу за екологічністю? Складнощі з переходом на екологічно безпечні енергоносії в Україні можна подолати. Тим паче, що потенціал для цього є. Це підтвердили вчені з Лаппеенрантського технологічного університету (LUT) у Фінляндії. Вони розробили модель світової енергетичної системи, що функціонує на основі 100% поновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Україна в цій моделі є однією з ключових ланок. Єдина у своєму роді розробка, представлена наприкінці 2016 року, отримала назву «Інтернет енергії» (Internet of Energy Model).

Internet of Energy Model показує, як може бути організовано виробництво електрики, щоб покривати попит у кожну годину календарного року, а також знаходити найекономічніші рішення енергозабезпечення. Оптимальне поєднання генерації, зберігання та мережевого господарства забезпечує вартість електроенергії приблизно 55–70 євро за мегават-годину в усіх основних регіонах світу.

Нове слово у відновлюваній енергетиці. Автори моделі своєї розробкою розвінчують міфи про поновлювану енергетику. Зокрема про те, що система на основі 100% ВДЕ не може працювати через переривчастий характер сонячної та вітрової генерації. Інший популярний міф – це історія про базові навантаження, про те, що енергосистема не може функціонувати без потужностей вугільних і атомних електростанцій.

Надалі фінські дослідники планують розширити свою розробку на весь енергетичний сектор, у тому числі теплопостачання і транспорт, а також змоделювати процес переходу від нинішньої змішаної енергосистеми до нової, повністю заснованої на поновлюваних ресурсах.

За матеріалами: mind.kiev.ua