Чому важливо прийняття нових законодавчих актів в сфері енергоефективності?

22 Июн

Прийняття пакету законодавства у сфері енергоефективності – критично необхідний крок для подальших зрушень у сфері підвищення енергоефективності у житловому секторі та більшої прозорості тарифів. На цьому наголосили українські експерти, представники профільного комітету Верховної Ради і Держенергоефективності, міжнародні партнери, представники ОСББ і компаній-монополістів під час прес-брифінгу 21 червня 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі, закликаючи Верховну Раду підтримати даний пакет законопроектів.

Сьогодні Верховна Рада голосуватиме у другому читанні законопроект про комерційний облік комунальних послуг та про енергоефективність будівель та, імовірно, про житлово-комунальні послуги. Євген Магльованний, директор департаменту технічного регулювання енергоефективності Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, зазначив, що вони пройшли детальне обговорення і у них спробували максимально урахувати інтереси усіх зацікавлених сторін.

«Зараз саме час консолідувати зусилля трьох років дуже складної роботи і зрушень у сфері енергоефективності. Ми вже маємо закон про Фонд енергоефективності. Це дуже гарний початок, але без усіх інших елементів [інших трьох законопроектів] Фонд буде неефективним, у ньому буде неможливе належне управління і він не зможе забезпечити результатів, яких ми так очікуємо. Враховуючи наш досвід, дуже важливо мати комплексний, цілісний пакет законопроектів. […] Звісно, деякі елементи законопроектів, зокрема, законопроекту про енергоефективність будівель, не на 100% відповідають європейським практикам. Проте ми переконані, що це дозволить Україні розпочати процес. І головне – розпочати зараз, і у найближчі роки вдосконалити закони і наблизити їх до європейського законодавства», – зауважив Петер Вагнер, керівник Групи підтримки України в Єврокомісії. Він зазначив, що цей пакет законопроектів необхідно прийняти якнайшвидше, щоб донори до кінця місяця встигли визначитися, яку суму коштів вони готові виділити для Фонду енергоефективності на першому етапі.

«Я вірю, що завтра нам вдасться сконцентрувати політичну волю для підтримки цих законопроектів. […] Це ключовий крок, якого потребує українське суспільство. Тому що коли українська економіка витрачає на одиницю ВВП удвічі більше енергоресурсів, ніж у середньому у світі, і у 5-8 разів більше, ніж у країнах ЄС, ми ніколи не зможемо бути не тільки конкурентними, а й надати якісну і конкурентну послугу споживачу в Україні», – наголосив Олександр Домбровський, народний депутат України, в.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України. Він додав також, що один долар інвестицій в енергоефективність приносить до 4 доларів прибутку, а термін окупності інвестицій – менше 4 років.

Андрій Саук, голова ОСББ «В.Симоненка, 2-А» (Бровари), зауважив, що дані законопроекти критично важливі для успіху перших ОСББ, а їхній успіх чи невдача буде сигналом для усіх мешканців, які поки що вагаються. «Ці три закони повинні бути ухвалені найближчим часом, тому що ми маємо рухатися далі і наздоганяти цивілізований світ. Зараз за рахунок нашої бездіяльності ми перекладаємо гроші із бюджету, із наших кишень, у кишені олігархів, і нам бракує коштів на ті речі, які реально потрібні», – наголосив він.

Ольга Бабій, член ради Асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія», заявила, що монополісти-постачальники послуг також підтримують пакет законопроектів. «Ми розуміємо, що енергоефективність і зниження витрат на виробництво теплової енергії, води та водовідведення – це єдиний спосіб знизити тариф. Ми маємо це відверто говорити споживачу вже зараз, тому що тільки популісти можуть говорити, що тариф можна знизити і якийсь інший спосіб. За останні 2 роки стрімко зросла вартість електроенергії, зросли інші тарифи, і наше завдання – у будь-який спосіб знижувати споживання електроенергії і газу на виробництво цих послуг. Іншого шляху немає», – підкреслила Ольга Бабій. Зараз в Україні на виробництво тепла, води та водовідведення витрачають утричі більше енергії, ніж у розвинених європейських країнах. У структурі тарифу у Європі ці витрати складають 18%, в Україні – 40-50%.

Другий шлях знизити тариф – це комерційний облік, тому що до 50% витрат і втрат усіх монополістів – недореалізація вироблених послуг. «Ми порахували, що за рахунок впровадження комерційного обліку, обсяг реалізації послуги виросте на 15%. Автоматично, ми маємо можливість зменшити тарифи на 15%. А комерційний облік у теплі дозволить почати рахувати гігакалорію як товарну одиницю. На сьогодні ми витрачаємо в повітря не тільки на етапі постачання в будинок, а й в технології, і навіть не знаємо, скільки», – зазначила вона.

«Ця реформа – марафон. Політики часто хочуть мати результат одразу, але перші результати можуть бути навіть шокові. Але треба чесно пояснювати ситуацію як є: перші позитивні плоди можуть бути через 3-5 років […], а якісно нові зміни – через 15 років. Більшість урядів, які починали ці реформи, не виграли наступні вибори, але це принесло плоди у майбутньому. І ми не можемо цього не робити, якщо справді хочемо побудувати якісно нову, незалежну країну», – наголосила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА.

Денис Назаренко, аналітик DiXi Group, додав, що прийняття даного пакету законопроектів – лише початок процесу. «Те, що ми зараз обговорюємо – це 3% від тієї роботи, яку необхідно буде виконувати, щоб дійсно отримати економічний ефекти в рахунках, не кажучи про smart metering і так далі. Це якраз те, чим варто було б займатися, якби ми виконали свою «домашню роботу» раніше», – зауважив він.

За матеріалами: uacrisis.org